Словарь української мови (1924)/весло
◀ весінний | Словарь української мови В весло |
веслувати ▶ |
|
Весло́, ла́, с. 1) Весло. На човничку парубочок веслами іграє. Мет. 77. 2) Родъ лопатки, которой горшечникъ размягчаетъ глину. Шух. I. 260, 261. 3) Коромысло. Шух. I. 97. Ум. Весе́льце, весе́лечко. Бігнуть, пливуть човенцями, поблискують весельцями. Pauli.