Словарь української мови (1924)/верівчаний
◀ веризуб | Словарь української мови В верівчаний |
верінка ▶ |
|
Верівча́ний, а, е. Веревочный. Волч. у. (Лободовск.).
◀ веризуб | Словарь української мови Борис Грінченко В верівчаний |
верінка ▶ |
|
Словарь української мови — В
верівчаний
Борис Грінченко
1924
Верівча́ний, а, е. Веревочный. Волч. у. (Лободовск.).