Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вершити
Берлін: Українське слово, 1924

Верши́ти, шу́, ши́ш, гл. Завершать, заканчивать. Вершіть у стозі, бо нема на возі. Ном. 2) Насыпать чего либо въ сосудъ выше краевъ.