Словарь української мови (1924)/верхів'я

by Борис Грінченко

◀ верхівка

Словарь української мови Борис Грінченко В верхів'я

верхлюк ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Верхів'я́, в'я́, с. 1) Вершина; верхушка дерева. Бог узяв.... рукою того дуба за верхів'я. О. 1862. V. 83. 2) Волоса на головѣ, хохолъ. Мужик попав коваля за верхів'я і давай йому метелиці давати. Грин. I. 109.