Словарь української мови (1924)/верхоумка

Словарь української мови
Борис Грінченко
В
верхоумка
Берлін: Українське слово, 1924

Верхоу́мка, ки, ж. Умничающая, но поверхностная женщина. Нацокотали тії верхоумки скосирні, а ти віри поняла. МВ. (О. 1862. III. 45). МВ. I. 27.