Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вертю
Берлін: Українське слово, 1924

Ве́ртю, нар. Въ выраженіи ве́ртю закрути́вся — завертѣлся; встрѣчено только въ одной пѣснѣ, повидимому фальсифицированной и напечатанной у Макс. (1834), 130: А в Ланському розі явір похилився, ой татарин тяжко-важко вертю закрутився. АД. I. 144.