Словарь української мови (1924)/верть

by Борис Грінченко

◀ вертунець

Словарь української мови Борис Грінченко В верть

вертьог ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Верть, меж., означающее поворотъ. Тоді вона верть, та за двері. Г. Барв. 182. Підійшли до його, а він тоді верть, та в другий бік, та й сховавсь. Павлогр. у.