Словарь української мови (1924)/вернивода

Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вернивода
Берлін: Українське слово, 1924

Верни́вода, ди, ж. 1) Водоворотъ. 2) м. Сказочный великанъ, по желанію, движеніемъ своихъ усовъ управляющій водою. Вернивода з водою грається: на той бік усом поверне — там сухо робиться, то на той — там сухо робиться. Чуб. II. 266.