Словарь української мови (1924)/верзувати
| ◀ верзтися | Словарь української мови В верзувати |
верзун ▶ |
|
Верзува́ти, зу́ю, єш, гл. Издѣваться. Испорч. коверзувати? Слово сомнительное: встрѣчено только въ одной пѣснѣ, помѣщенной въ соч. В. Шульгина: „Юго-западный край“ (1864). А там стали шкури дерти, як і спершу дерли, — цілий тиждень верзувати, як і верзували. (106).