Словарь української мови (1924)/вередун
| ◀ вередувати | Словарь української мови В вередун |
вередуха ▶ |
|
Вереду́н, на́, м. = Вередій. Левч. 56. Ум. Вередуне́ць, вереду́нчик. Аф. 313.
| ◀ вередувати | Словарь української мови Борис Грінченко В вередун |
вередуха ▶ |
|
Словарь української мови — В
вередун
Борис Грінченко
1924
Вереду́н, на́, м. = Вередій. Левч. 56. Ум. Вередуне́ць, вереду́нчик. Аф. 313.