Словарь української мови (1924)/вередовний
◀ вередниця | Словарь української мови В вередовний |
вереду ▶ |
|
Вередо́вний, а, е. = Вередливий. Ну, та й вередовна дитина. Черниг. у.
◀ вередниця | Словарь української мови Борис Грінченко В вередовний |
вереду ▶ |
|
Словарь української мови — В
вередовний
Борис Грінченко
1924
Вередо́вний, а, е. = Вередливий. Ну, та й вередовна дитина. Черниг. у.