Словарь української мови (1924)/вергатися

Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вергатися
Берлін: Українське слово, 1924

Ве́ргатися, гаюся, єшся, сов. в. ве́рг(ну)тися, нуся, нешся, гл. Бросаться, броситься. Шух. I. 212. Як не вержеся усе те на мене, як не стане кусати, гризти. Гн. II. 64.