Словарь української мови (1924)/ватажок
◀ ватажникувати | Словарь української мови В ватажок |
ватерка ▶ |
|
Ватажо́к, жка́, м. Предводитель, атаманъ, начальникъ. Позаходили в Московщину з Гунею і ще деякими ватажками. Стор. М. Пр. 60. Хто ватажком піде перед вами? Шевч. 127.