Словарь української мови
Борис Грінченко
В
варувати
Берлін: Українське слово, 1924

Варува́ти, ру́ю, єш, гл. Хранить, беречь, остерегать отъ чего. Од огня варувала, од огня і од води, і од вшиткой пригоди. Гол. IV. 388.