Словарь української мови (1924)/вартник
| ◀ вартний | Словарь української мови В вартник |
вартно ▶ |
|
Ва́ртник, ка, м. = Вартівник. Прийшов на другу варту, — пустив го вартник. Гн. I. 193.
| ◀ вартний | Словарь української мови Борис Грінченко В вартник |
вартно ▶ |
|
Словарь української мови — В
вартник
Борис Грінченко
1924
Ва́ртник, ка, м. = Вартівник. Прийшов на другу варту, — пустив го вартник. Гн. I. 193.