Словарь української мови (1924)/варитися

by Борис Грінченко

◀ варити

Словарь української мови Борис Грінченко В варитися

варишка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Вари́тися, рю́ся, ришся, гл. 1) Вариться. Де на двох вариться, — третій поживиться. Ном. № 10758. 2) Быть въ нетерпѣніи, быть не въ состояніи спокойно выждать. Росказую їм (синам) і про те, і про друге.... Отже мій Андрійко хутко і заскучає; так він і вариться: очі собі тре і позіхає, і зітха. „Пустіть уже, мамо!“ проситься. МВ. II. 9.