Словарь української мови (1924)/варжіль

by Борис Грінченко

◀ вареха

Словарь української мови Борис Грінченко В варжіль

варзякати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ва́ржіль, желя, м. Деревянный цилиндръ или треугольникъ въ отверстіи нижняго мельничнаго жернова, — сквозь него проходитъ желѣзное веретено. Козелецк. у. См. Важель.