Словарь української мови (1924)/вальний
◀ валькувато | Словарь української мови В вальний |
вальок ▶ |
|
Ва́льни́й, а, е. 1) Хорошій, красивый. А Михасьо з Мариною там то вальна пара. Грин. III. 650. 2) Сильный, обильный, во множествѣ имѣющійся. Такий вальни́й сніг на дорозі, що й не пройдеш.