Словарь української мови (1924)/валькувати

by Борис Грінченко

◀ валькування

Словарь української мови Борис Грінченко В валькувати

валькуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Валькува́ти, ку́ю, єш, гл. 1) Дѣлать изъ глины стѣны постройки. Каменец. у. 2) Обмазывать стѣны толстымъ слоемъ глины. Чуб. VII. 380. Сим. 129.