Словарь української мови (1924)/валашати

by Борис Грінченко

◀ валашання

Словарь української мови Борис Грінченко В валашати

валашний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Валаша́ти, ша́ю, єш, гл. 1) Оскоплять, выхолощивать. Чабани заходжують валашать ягнячі баранчики. О. 1862. V. Кух. 33. 2) Обрѣзывать концы ботвы арбузовъ, чтобы она разросталась въ ширину. Кавуни валашають. Лебед. у.