Словарь української мови (1924)/вакувати
| ◀ ваксувати | Словарь української мови В вакувати |
вал ▶ |
|
Вакува́ти, ку́ю, єш, гл. 1) Быть бездѣятельнымъ (вообще), находиться въ бездѣйствіи. 2) Оставаться невоздѣланнымъ (о полѣ). Радом. Ананьев. у. 3) Терять время, ничего не дѣлать. Чи ще ж тобі катерга турецька не ввірилася.... Щоб ти назад завертався та дні вакував. АД. I. 130.