Словарь української мови (1924)/вадитися
◀ вадити | Словарь української мови В вадитися |
вадкий ▶ |
|
Ва́дитися, джуся, дишся, гл. Ссориться. Ой, мужу, та не вадьмося, та ходім до дому та порадьмося. Гол. III. 544.
◀ вадити | Словарь української мови Борис Грінченко В вадитися |
вадкий ▶ |
|
Словарь української мови — В
вадитися
Борис Грінченко
1924
Ва́дитися, джуся, дишся, гл. Ссориться. Ой, мужу, та не вадьмося, та ходім до дому та порадьмося. Гол. III. 544.