Словарь української мови
Борис Грінченко
В
ваганиці
Берлін: Українське слово, 1924

Вагани́ці, ниць, ж. мн. = Вагани, если не ошибка вмѣсто: ногави́ці? Було собі три брати: шли собі широкою дорогою, найшли собі рукавиці, ваганиці і вроки… Стали поділятися: одному — рукавиці, другому — ваганиці, третьому — вроки. (Заклин.) Чуб. I. 132.