Словарь української мови
Борис Грінченко
В
ваба
Берлін: Українське слово, 1924

Ва́ба, би, ж. 1) Приманка. Желех. 2) Прелесть, привлекательность. А самому як кортіли і любощі й молодецькі ваби. Г. Барв. 509.