Словарь української мови (1924)/бісів

by Борис Грінченко

◀ бісиний

Словарь української мови Борис Грінченко Б бісів

бісіянський ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бі́сів, сова, ве. 1) Бѣсовскій, бѣсовъ, діавольскій. Чаще всего употребл. какъ бранный эпитетъ: бісів син, бісів ба́тько, бісові діти, бісова худо́ба, бісова тісно́та и пр. Не йди туди, бісів сину, де голота п'є. Чуб. V. 1016. 2) Бісове ребро́. Раст. Valeriana officinalis L. ЗЮЗО. I. 140.