Словарь української мови (1924)/бісурка
◀ бісота | Словарь української мови Б бісурка |
бісурман ▶ |
|
Бісу́рка, ки, ж. 1) Бранное: чертовка, злая женщина. Подольск. г. 2) м. Пренебрежительно: бѣсъ. Його зараз узяв за бороду.... той бісурка. Рудч. Ск. I. 116.