Словарь української мови (1924)/білуга
◀ білуватися | Словарь української мови Б білуга |
білужий ▶ |
|
Білу́га, ги, ж. Бѣлуга, Acipenser Huso. Рудч. Ск. II. 172. Ум. Білужка. Ув. Білужище.
◀ білуватися | Словарь української мови Борис Грінченко Б білуга |
білужий ▶ |
|
Словарь української мови — Б
білуга
Борис Грінченко
1924
Білу́га, ги, ж. Бѣлуга, Acipenser Huso. Рудч. Ск. II. 172. Ум. Білужка. Ув. Білужище.