Словарь української мови (1924)/білогубий

Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
білогубий
Берлін: Українське слово, 1924

Білогу́бий, а, е. 1) Съ бѣлыми губами. 2) Молодой (у котораго молоко на губах). Отой блазень? Білогубе щеня? О. 1861. XI. Кух. 20.