Словарь української мови (1924)/білогривець

Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
білогривець
Берлін: Українське слово, 1924

Білогри́вець, вця, м. 1) Конь съ бѣлой гривой. 2) Птица Turdus torquatus, дроздъ ошейниковый. Вх. Пч. II. 15.