Словарь української мови (1924)/біловус
◀ біловолосий | Словарь української мови Б біловус |
біловусий ▶ |
|
Біло́вус, са, м. 1) Человѣкъ съ русыми усами. Де ти бавиш, біловусе, де, мій ясний світе? Федьк. I. 25. 2) Человѣкъ съ сѣдыми усами.
◀ біловолосий | Словарь української мови Борис Грінченко Б біловус |
біловусий ▶ |
|
Словарь української мови — Б
біловус
Борис Грінченко
1924
Біло́вус, са, м. 1) Человѣкъ съ русыми усами. Де ти бавиш, біловусе, де, мій ясний світе? Федьк. I. 25. 2) Человѣкъ съ сѣдыми усами.