Словарь української мови (1924)/білобокий

by Борис Грінченко

◀ біло

Словарь української мови Борис Грінченко Б білобокий

білобородий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Білобо́кий, а, е. Съ бѣлыми боками. Біг кінь білобокий через яр глибокий. Грин. I. 248. Чаще всего служить эпитетомъ къ слову сорока. А сорока білобока на скрипочку грає. Чуб. V. 1145. Ум. Білобокенький.