Словарь української мови (1924)/білений
| ◀ білаш | Словарь української мови Б білений |
біленик ▶ |
|
Бі́лений, а, е. 1) Выбѣленный. І сурове полотно, і білене. Чуб. II. 449. 2) Луженый. Білена посуда. Херс. у.
| ◀ білаш | Словарь української мови Борис Грінченко Б білений |
біленик ▶ |
|
Словарь української мови — Б
білений
Борис Грінченко
1924
Бі́лений, а, е. 1) Выбѣленный. І сурове полотно, і білене. Чуб. II. 449. 2) Луженый. Білена посуда. Херс. у.