Словарь української мови (1924)/бізун

by Борис Грінченко

◀ бізуватися

Словарь української мови Борис Грінченко Б бізун

бізцем ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бізу́н, на́, м. 1) Нагайка, арапникъ. К нему прибігає бізуном го затинає. Гол. I. 7. Голий, як бізун. Совершенно голый. Ном. № 1524. 2) Плотовщикъ; рулевой. Желех.