Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бізувати
Берлін: Українське слово, 1924

Бізува́ти, зу́ю, єш, гл. 1) Ручаться, утверждать. Желех. 2) Быть въ состояніи. Багато їх маєш, мабуть, — та не бізуєш годувати. Федьк. 3) — дара́бою. Управлять плотомъ. Желех.