Словарь української мови (1924)/бідувати

by Борис Грінченко

◀ бідування

Словарь української мови Борис Грінченко Б бідувати

бідуля ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бідува́ти, ду́ю, єш, гл. Бѣдствовать, терпѣть несчастье. П'є п'яниця неділю.... п'є п'яниця другую, а я бідна бідую. Чуб. V. 585. Лучче мені жінку мати, як самому бідувати. Чуб.