Словарь української мови (1924)/бідолах
| ◀ бідолака | Словарь української мови Б бідолах |
бідолашний ▶ |
|
Бідола́х, ха, м. и бідола́ха, хи, об. Бѣдняга, бѣдняжка, горемыка. Прийде який небудь бідолах. МВ. II. 32. Трохи одпочити позволяю бідолахам. Шевч. Він бідолаха і біжить у ліс. ЗОЮР. II. 35. Ум. Бідолашка, бідолашечка. Сумують обидві бідолашечки. Г. Барв. 455. Як вона тут, бідолашка, повертається? Мир. ХРВ. 55.