Словарь української мови (1924)/бідняк
| ◀ бідняга | Словарь української мови Б бідняк |
бідняка ▶ |
|
Бідня́к, ка́, м. Бѣднякъ, неимущій человѣкъ. А потім бачиш: той бідняк, хто його знає коли й як, землі накупить, хазяйнує. Гліб.
| ◀ бідняга | Словарь української мови Борис Грінченко Б бідняк |
бідняка ▶ |
|
Словарь української мови — Б
бідняк
Борис Грінченко
1924
Бідня́к, ка́, м. Бѣднякъ, неимущій человѣкъ. А потім бачиш: той бідняк, хто його знає коли й як, землі накупить, хазяйнує. Гліб.