Словарь української мови (1924)/біднота
◀ бідно | Словарь української мови Б біднота |
бідночія ▶ |
|
Бідно́та, ти, ж. 1) Бѣдность, убожество. 2) соб. Бѣдные люди, бѣдняки. Там живе усе така біднота, що страх і дивиться.
◀ бідно | Словарь української мови Борис Грінченко Б біднота |
бідночія ▶ |
|
Словарь української мови — Б
біднота
Борис Грінченко
1924
Бідно́та, ти, ж. 1) Бѣдность, убожество. 2) соб. Бѣдные люди, бѣдняки. Там живе усе така біднота, що страх і дивиться.