Словарь української мови (1924)/бідниця

by Борис Грінченко

◀ біднитися

Словарь української мови Борис Грінченко Б бідниця

біднівство ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бі́дниця, ці, ж. 1) Бѣдная, бѣдствующая, бѣдняжка, несчастная. Шейк. 2) Пустячная вещь? малое количество? ничтожество? Устану я у п'ятницю, помотаю сю бідницю: сюди, туди помахнула та нічого не вмотнула. Грин. III. 494. Із ми́шачу бідни́цю. Очень мало. Ном. № 7696.