Словарь української мови (1924)/буяння

by Борис Грінченко

◀ буян

Словарь української мови Борис Грінченко Б буяння

буяр ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Буя́ння, ня, с. 1) Быстрый, пышный ростъ. 2) Бушеваніе, буйство. Ев. Л. VIII. 24. Чуб. I. 31. Розбишацьке буяння. К. Кр. 36. І гласу Божого не чули за буянням К. Псал. 145. 3) Свободное, ничѣмъ нестѣсняемое движеніе, пареніе. Буяння гордого ума. К. ПС. 46.