Словарь української мови (1924)/бучний

by Борис Грінченко

◀ бучина

Словарь української мови Борис Грінченко Б бучний

бучність ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бучни́й, а́, е́. Роскошный, великолѣпный, богатый; шумный. Бучне весілля справили. МВ. I. 145. Бучні були свачини. НВолын. у. Бучни́й дощ. Дождь съ большимъ вѣтромъ, бурей. НВолын. у. Ум. Бучне́нький.