Словарь української мови (1924)/бухан
◀ бухало | Словарь української мови Б бухан |
буханець ▶ |
|
Буха́н, на́, м. 1) = Буханець. Пшенишний бухан. Грин. II. 311. Бухан хліба. Рудч. Ск. II. 86. Наї́стись бухані́в. Быть побитымъ. Ном. № 4963. Ум. Буха́нчик. Буханчики пшенишні білі. Котл. Ен. II. 19.