Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бутин
Берлін: Українське слово, 1924

Бу́тин, на, м. 1) Толстый стволъ дерева, очищенный отъ коры. Вх. Зн. 5. 2) = Бу́тина. Вх. Зн. 5.