Словарь української мови (1924)/бусурмен

by Борис Грінченко

◀ бусурманщина

Словарь української мови Борис Грінченко Б бусурмен

бусурменець ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бусурма́н и бусурме́н, на, м. Басурманъ, магометанинъ, иновѣрецъ. Ой панночко-шаблюко, панночко наша! з бусурманом зустрівалась, та й не двічи цілувалась. Чуб. V. 935. Кримці та нагайці, безбожні бусурмени. АД. I. 114.