Словарь української мови (1924)/бунчуковенко
◀ бунчук | Словарь української мови Б бунчуковенко |
бунчуковий ▶ |
|
Бунчукове́нко, ка, м. Сынъ бунчукового товариша. Желех.
◀ бунчук | Словарь української мови Борис Грінченко Б бунчуковенко |
бунчуковий ▶ |
|
Словарь української мови — Б
бунчуковенко
Борис Грінченко
1924
Бунчукове́нко, ка, м. Сынъ бунчукового товариша. Желех.