Словарь української мови (1924)/бунтування
| ◀ бунтовничий | Словарь української мови Б бунтування |
бунтувати ▶ |
|
Бунтува́ння, ня, с. Возмущеніе, непокорность, мятежъ. Переказ.... про Мертве Море, що ніби під його водами сидять велетні за бунтування проти Бога. К. Іов. 56.