Словарь української мови (1924)/бунтовливий
| ◀ бунтівниця | Словарь української мови Б бунтовливий |
бунтовник ▶ |
|
Бунто́вливий, а, е. Склонный къ бунтамъ, мятежамъ, мятежный. Ваші предки бунтовливі. К. Псал. 220. Бунтовливі піддані. Мир. ХРВ. 159.
| ◀ бунтівниця | Словарь української мови Борис Грінченко Б бунтовливий |
бунтовник ▶ |
|
Словарь української мови — Б
бунтовливий
Борис Грінченко
1924
Бунто́вливий, а, е. Склонный къ бунтамъ, мятежамъ, мятежный. Ваші предки бунтовливі. К. Псал. 220. Бунтовливі піддані. Мир. ХРВ. 159.