Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бульба
Берлін: Українське слово, 1924

Бу́льба, би, ж. 1) Водяной, мыльный пузырь. 2) Земляная груша, Helianthus tuberosus L. Анн. 163. 3) = Картопля. Вх. Пч. I. 13. ЗЮЗО. I. 137. Ум. Бу́льбочка.