Словарь української мови (1924)/буйвіл
◀ буй | Словарь української мови Б буйвіл |
буйволиця ▶ |
|
Бу́йвіл, вола, м. Буйволъ. Греб. 359. Да з'їхалось да три воли, да три воли, три буйволи. Чуб. III. 355. Їхав москаль буйволами. Драг. 2. Ум. Бу́йволик. Ув. Буйволя́ка.