Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бузьочок
Берлін: Українське слово, 1924

Бузьо́чок, чка, м. 1) Ум. отъ бузьок. 2) мн. Раст. Erodium cicutarium. Вх. Пч. I. 10.